Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS


Токарівський ДНЗ


П`ятниця, 20.10.2017, 13:36
Головна » 2016 » Вересень » 1 » Незалежності День, осяяний сонцем прийдешності
13:49
Незалежності День, осяяний сонцем прийдешності

Незалежності День, осяяний сонцем прийдешності

«…Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народі вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі…»

Іван Франко (уривок із поеми «Мойсей»)

 

Вітер кошлатить зеленаві чуби столітнім дубам, десь грається у високості піднебесній, гойдається на гіллі правічному; пробивається проміння сонячне, золотавить кожен листочок, підкрадається непомітно до небосхилу й від того небокрай сяє переливом жовто-блакитним, як стяг України… Шепочуть листочки між собою, розповідають один одному ту думу правічну: говорять про кожного полеглого воїна-захисника своєї Батьківщини… Та лиш курличуть у небі високім бездонно-блакитнім журавлики; роблять коло над узліссям, над нивами-переливами, покружляють й летять за обрій, а оте тужливе: «Кур-ли, кур-ли…» відбивається в душі й залишається пам’яттю віків назавжди…

А як же хочеться віднайти ті чарівні слова-заклинання, щоб вони повернулися (тоді мимоволі згадуєш чи не всі казки, оспівані-говорені бабусею, ненею в дитинстві), щоб принесли тобі усю життєдайність. Та чи справді віднайдемо такі слова?..

… Ниви колоссям лоскочуть тобі руки, де-не-де позаплітали у віти свої маки та волошки, які так і світять оченятами-пелюстками. Стоїш серед цієї неозорої краси, а в голові думки, що жалять серце, пронизують до болю душу: «А як це все буде без мене?.. А як там наші хлопці в окопах?.. а хтось навічно знайшов собі хатинку, яка стала смиренним спочинком…». І тоді чорні хмари гаптують небо, промовляють ніби, до нас, живих. Чи зрозуміє кожен як то матері згорьованій бути-жити, іти по своїй тернистій дорозі буття, встеленій рястом-споришем?..

Яка ж вона, воля, заплакана, вистраждана (а скількома людьми – цього не злічити)… Здавалось би, прості слова «воля» і «незалежність», але велику таїну вони в собі несуть: напоєні силою нескореності, нездоланності, непереможного бажання жити на своїй землі, де «врага не буде супостата, а буде син і буде мати».

Тільки  тоді народ усвідомлює свою незалежність, коли у нього відбирають волю. Тільки тоді  знаємо, по-справжньому усвідомлюємо, що таке мир, коли настає війна (а не АТО). Тільки тоді курличуть у небі журавлі, сум навіваючи, бо не стануть ніколи веселиками… І тільки маленький Лель-клекотун приноситиме в сон неполохливий дитячий спомин про тата…

Незалежності день, овіяний ореолом прийдешності зраненої, але осяяний сонцем ясним і світлим, яке кожного ранку пробивається крізь перепони смутку…

… А поки-що нашіптує вітер листочкам зеленавим велику таїну прийдешності, говорить з дубами, жене кошлаті хмарини. Та в небі тільки чути: «Курли-курли»…

 

Діана Матвійчук

Переглядів: 52 | Додав: Кира | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Календар
«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів записів

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017 Створити безкоштовний сайт на uCoz